Цікаве про бізонів.

 Цікаве про бізонів

Раніше бізони населяли всю Північну Америку. Для щорічних міграцій вони об'єднувалися у величезні стада. Сьогодні чисельність бізонів складає всього 50 000 особин.

   

   Основні дані: 
РОЗМІРИ 
Висота: 150-200 см. 
Довжина: 250-380 см, хвіст - 50-90 см. 
Маса: самці - до 1 000 кг, самки - до 550 кг. 

РОЗМНОЖЕННЯ 
Статеве дозрівання: самки - з 2-4 років, самці значно пізніше. 
Шлюбний період: липень-вересень. 
Вагітність: 9 місяців. 
Кількість дитинчат: 1, рідко 2. 

СПОСІБ ЖИТТЯ 
Звички: тримаються стадами. 
Їжа: головним чином трава. 
Тривалість життя: 20-25 років. 

СПОРІДНЕНІ ВИДИ 
Близький родич американського бізона - європейський зубр, який у минулому також знаходився на межі зникнення. 

   Бізон - єдиний дикий представник родини порожнисторогих у Північній Америці. Бізони живуть на відкритій місцевості - у преріях, хоча представники одного з підвидів, лісові бізони, населяють також гори й ліси. 

ЇЖА

   Бізони годуються травою та іншою соковитою зеленню, методично, метр за метром, пересуваючись по пасовищу. Лісові бізони, окрім трави, поїдають також листя, пагони і гілки кущів і дерев. Під час годування стадо бізонів проходить щодня до 3 км. У пошуках нових пасовищ бізони шороку здійснюють сезонні міграції. До винищування людиною величезні стада тварин навесні йшли на північ, а восени поверталися на південь. 
   Про їхнє наближення можна було дізнатися за відчутним здалеку тупотінням копит. Незважаючи на скорочення площ місць їхнього існування, бізони й досі здійснюють щорічні міграції, навесні вирушаючи з канадської провінції Альберта на південь і повертаючись назад восени. 

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Більшу частину дня бізон проводить на пасовищі. Вночі тварина пережовує їжу, що накопичилася за день у її шлунку. Бізони полюбляють купатися в грязюці й пилу, потім очищають густу шерсть від паразитів, потираючись спиною об камені і стовбури дерев. Бізони тримаються невеликими стадами, що налічують до 50 тварин. На пасовищах, де особливо багато трави, а та-кож під час міграцій, що повторюються двічі на рік, можна спостерігати відразу багато сотень бізонів. Бізони об'єднуються у стада для спільного захисту від хижаків. Вони мають добре розвинений нюх і слух, проте зір у них досить слабкий. Бізони відчувають небезпеку на відстані до 2 км. Воду вони відчувають на ще більшій відстані, за 7-8 км. У бізонів, що тримаються стадами, вищі шанси вчасно помітити небезпеку, ніж у одиночних особин, що пасуться. Якщо бізони позбавлені можливості врятуватися втечею, самки затуляють собою дитинчат, а самці утворюють навколо них могутню стіну з рогів і м'язів. Бізони здатні жити в районах з екстремальними температурами - у минулому вони були поширені на території від Канади до Мексики. 

РОЗМНОЖЕННЯ

   Молоді самці і самки бізонів у віці від 2 до 3 років тримаються невеликими стадами. Дорослі самці живуть поодинці або об'єднуються в маленькі групи. У шлюбний період вони приєднуються до стад самок з дитинчатами і б'ються між собою за готових до спаровування самок. 
   Конкуренти демонструють свою могутність, риючи копитами землю, і голосно ревуть. Якщо жоден з них не поступається, починається боротьба. Переможець злучається з самкою. 
   Переможені також нерідко злучаються з самками, які тримаються неподалік від стада. Вагітність самки триває 9 місяців. Новонароджене теля бізона важить близько 30 кг. Че-рез декілька годин після появи на світ воно, подібно до дитинчат інших копитних, встає на ноги і починає бігати. Теля смокче матір близько одного року. 

БІЗОН І ЛЮДИНА

   За часів відкриття Америки європейцями бізони мешкали на 1/3 частини континенту. Декілька сторіч після цього бізони опинились на межі вимирання. Масове винищення бізонів розпочалося в кінці XIX століття. На відміну від корінних жителів - індіанців, які полювали на тварин виключно задля власних потреб, європейці полювали заради спортивного інтересу, а м'ясо і шкіри продавали. 
   Колонізатори винищували бізонів навіть для того, щоб індіанці, які втратили джерело харчування, продавали їм свої землі за безцінь. Крім того, існувала навіть спеціальна розвага - в бізонів стріляли з вікон потягів. За рік вбивали приблизно 2,5 млн. тварин. У 1905 році було організовано Американське товариство з порятунку бізонів. 

  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

• Вважається, що в минулому чисельність бізонів у Північній Америці складала 40-60 млн.
• У 1957 році в національному парку Канади Вуд-Баффало було виявлено стадо лісових бізонів. У США бізони збереглися на території Єллоустонського національного парку.
• Самці бізонів, що б'ються між собою, вдаряють один одного з силою, яка відповідає вазі 3 тони.
• Від бізонів інколи залежало життя деяких племен північноамериканських індіанців: ці могутні тварини давали їм їжу та одяг. Білі колонізатори, бажаючи знищити індіанців, винищували бізонів.
• У США бізонів називають буйволами, хоча справжні буйволи живуть в Африці і Індії.

  

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ БІЗОНА

   Шерсть: густа чорна шерсть на голові і передній частині тіла зігріває тварину взимку. Навесні зимова шерсть змінюється більш рідкою літньою шерстю. 
   Роги: служать для захисту, застосовуються під час бійок з суперниками. 
   Зір: слабкий, бізони орієнтуються головним чином за допомогою нюху і слуху. 
   Оборона: у разі небезпеки самці утворюють коло, в центрі якого знаходяться самки з дитинчатами. Роги самців направлені у бік ворога. 

 - Ареал бізона

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ 
У минулому бізон населяв прерії Східної Канади і США. Нині невеликі стада бізонів живуть тільки в національних парках і резерватах Північної Америки. 
ЗБЕРЕЖЕННЯ 
Сучасна популяція бізонів налічує 50 000 голів. У ній переважають представники степового підвиду. Лісовий бізон й досі зустрічається рідко