Людина, суспільство не може не впливати на природу. Навіть у період свого відпочинку людина так чи інакше взаємодіє з природою. Особливо ця взаємодія відбувається через такий активний вид відпочинку як туризм.

Туризм походить від французького “tourisme” – прогулянка подорож – подорожі у вільний час пов’язані з від’їздом за межі постійного проживання, один з видів активного відпочинку, який поєднує відновлення продуктивних сил людини з оздоровчими, пізнавальними, спортивними та культурними розважальними цілями. В міжнародній практиці до туристів відносять осіб, які тимчасово і добровільно змінили місце проживання з будь – якою метою, крім діяльності, яка винагороджується в місці тимчасового перебування.

Проект на тему:

« Україна на карті світу.

Уявні подорожі в інші країни»

Проект учнів 4 класу

Сокальського НВК

«ЗШ І – ІІІ ст.№4 – ліцей»

м. Сокаль 2016р.

Паспорт проекту

Тема:

« Україна на карті світу.

Уявні подорожі в інші країни»

Проект для учнів 4 класу

Тип проекту: предметний,

( «Природознавство»)

дослідницький, інформаційний, творчий,

короткотривалий (два місяці),

колективний.

Вік учнів: 10 років

Керівник: Ділай Наталія Федорівна

Зміст

Вступ

1. Україна на карті світу. Географічна характеристика українських земель.

2. Географія світових туристичних потоків

3. Подорож до Австрії

4. Подорож до Канади

5. Подорож до Кенії

Висновок

Використана література

Додатки :

v Скарбничка з фотографіями країн.( якими заочно подорожуємо)

Ø Карти країн

Ø Кросворди

v Вступ

Туризм можна сміло визнати як один із способів природокористування, оскільки перебуваючи на природі, людина так чи інакше використовує навколишнє середовище, його ресурси. У даному випадку йдеться мова про використання рекреаційних ресурсів довкілля: природні ландшафти, мінеральні води, ріки, моря, озера, ліси, чисте повітря, сонячна радіація тощо.

Здійснюючи подорожі в різні країни, ми взнаємо їхню історію, вивчаємо географічні особливості цих країн, пізнаємо їх культуру, знаходимо нових друзів.

Метою виконаної роботи є здійснення уявних подорожей в різні країни світу, вивчення туристичних особливостей цих країн. На основі виконаної роботи поглиблюємо знання про світ навколо нашої країни, про нашу Землю.

Туризм - це можливість наблизити сучасну людину до природного довкілля, це унікальна можливість мирного взаємозбагачення.

1. Україна на карті світу. Географічна характеристика українських земель

Україна – наша країна (додаток 1) лежить на сході Європи і є найбільшою за площею державою в Європі. Предки українського народу жили на землях України кілька тисяч років перед народженням Ісуса Христа. Україна є більша від Франції, Іспанії, Німеччини та інших держав у Європі. З півночі на південь Україна простягається на майже 900 (893) кілометрів, а з заходу на схід понад 1,300 (1316) км. На Закарпатті знаходиться географічний центр Європи.

Україна має сім сусідів і межує з такими країнами, як Польща, Білорусь, Росія, Румунія, Молдова, Угорщина, та Словаччина. Найдовший кордон має Україна з Росією. Південна границя це Чорне море, а через Чорне море ми маємо доступ водним шляхом до всіх частин світу.

Україна має 24 адміністративні області і Автономну республіку Крим. Вони поділяються на райони. Їх є 490.

Україна тепер має близько 43 мільйони населення і тільки такі країни як Франція, Німеччина, Італія і Великобританія мають більше людей. Останніми роками населення України зменшується. За останніх 14 років кількість населення України зменшилося на приблизно на вісім мільйонів тому, що більше людей вмирає ніж народжується і багато людей виїжджають до інших країн, де шукають працю та кращу долю.

В час існування Радянського Союзу, населення України постійно зменшувалося (голодомор, заслання на Сибір), а населення росіян в Україні постійно збільшувалося, бо з Росії привозили людей в Україну (нерідко ешелонами).

Згідно з переписом населення у 2001 році кількість українців трохи зросла, а кількість росіян зменшилася. У наш час живуть в Україні люди 30 національностей. Близько 78% це українці, 17% це росіяни. Живуть ще в Україні: євреї, кримські татари, румуни, поляки та багато інших. Тільки в Криму є більше росіян ніж українців і інших народів, а це тому, що в 1944 р. Москва депортувала з Криму татар і інші народи, а на їх місце завезла росіян.

Етнографічні землі України – це землі на яких від давніх часів живуть українці: Буковина, Карпатська Україна, Галичина, Холмщина, Волинь, Поділля, Правобережна й Лівобережна Україна, Слобожанщина, Степова Україна, Причорномор’я, Кубанщина, Донбас, Крим.

Тепер велику частину українських земель займають чужі держави:

ü поляки забрали Лемківщину, Холмщину й Підляшшя

ü словаки – частину Пряшівщини

ü до Білорусії належить північна частина Полісся

ü найбільше українських земель забрали росіяни, напр. частину Донецького басейну і цілу Кубанщину.

Теперішні границі з Молдовою й Румунією збігаються з етнографічними границями.

Україна має переважно низини. Низини займають більшу частину території України, а також є височини і гори. Тільки на півдні України маємо гори – Карпати і Кримські гори.

Територію України можна поділити на три смуги: північна – низини, середня – височини і південна – низини. Низини є невисоко розташовані над рівнем моря, до 200 метрів.

До північних низин належить:

ü Полісся – над рікою Прип’ять

ü Придніпровська низина – по лівому боці Дніпра

ü Південні низини це сухі степи.

До південних низин належить:

ü Причорноморська низина – довга степова смуга над Чорним морем

ü Приазовська низина

ü Кримська

Височин в Україні є багато і вони займають великі простори. Знаходяться переважно в лісостеповій зоні. Височини 200-500 метрів над рівнем моря. Це:

ü Розточчя – найдальше на заході

ü Волинь

ü Поділля

ü Покутсько-Басарабська височина

Донецький кряж – дуже багатий на природні багатства. Тут є вугілля, солі, ртуть, і т.п.

ü Приазовська.

Вода на височині лежить глибоко під землею. Щоб її дістати треба копати глибокі криниці. Ґрунт височин кращий як низин. Тут частіше трапляється чорнозем. Височини різняться також і підсонням (кліматом). Тут холодніше і сухіше і віє більше вітрів, ніж на низинах. Ріки на низинах течуть дуже повільно, тому на низинах є болота (Полісся має найбільші болота в Европі).

Гори

Карпати – знаходяться на південному заході України. Тільки 1/3 Карпат лежить на українській території. Вони займають приблизно 400 км, і зростають височиною із заходу на схід. Найвища вершина - Говерла (2058 м. висоти) в т.з. Чорногорі.

Карпати діляться на декілька ланцюгів: Бескиди, Горгани й Чорногора. Бескиди ділимо на: Низький (Лемківський) Бескид, Середній, Високий ( Бойківський) Бескид і Гуцульський Бескид.

Карпати - це молоді, складчасті гори, створені близько 25 мільйонів років тому. Карпати дальше ростуть, місцями 4 см. на рік.

Найвищі вершини Карпат сягають понад 2000 м. Тому там температура на 10-12 С◦ нижча. Тому, що температура знижується чим вище ми йдемо в гори, тваринність і рослинність також змінюються. На долині є переважно листкові дерева, вище – листкові і шпилькові, ще вище – шпилькові, а ще вище – полонини на яких випасають вівці. В Карпатах знаходяться особливі види тварин, як н.п. карпатські олені.

В Карпатах немає льодовиків, але в деяких місцях сніг може лежати до половини літа. Є багато річок і понад 500 річок мають свій початок у Карпатах.

Карпатські гори є багаті на мінеральні води, якими люди можуть лікуватися від різних хворіб.

Підкарпаття – українські землі уздовж північного обніжжя Карпат. Закарпаття – на півдні.

Кримські гори – простягаються з заходу на схід майже на 180 км. Кримські гори молоді і утворилися в той сам час що й Карпати. Річок тут небагато.

Найвища вершина - це Роман Кош і має понад 1500 м. над рівнем моря. У деяких місцях в Криму знаходимо каньйони і підземні печери.

Південна частина Криму уздовж Чорного моря це найтепліша в Україні зона, тому що з півночі охороняють її гори. Тут вирощують субтропічні і тропічні рослини. Літом тут рідко буває спека і немає великої вогкості так, що це добре місце для відпочинку на вакаціях.

Кавказькі гори – лежать на Кубанщині, яка тепер не належить до України.

Лісова зона – займає північну частину України. На цю зону припадає близько одної п’ятої території України. Колись тут росло багато лісів, а тепер в різних її частинах є 10-60% лісів. Ліси є мішані, то значить листкові і шпилькові. Чорнобильська катастрофа завдала цій зоні великої шкоди . Радіоактивні елементи потрапили в землю і воду, і звідти у рослини. Постраждали тварини і люди. Нині Полісся найбільше забруднена територія України й світу. На Поліссі знаходиться Чорнобильська зона - люди виїхали і заборонено господарство.

Лісосепова зона – на південь від лісової зони є лісостепова зона. Тут чергуються ліс і степ. До лісостепу належать переважно височини, а також Придніпровська низина. В лісостеповій зоні є тепліше ніж у лісовій зоні. Лісостепову зону перетинає багато великих річок України. Ліси займають приблизно 12.5% території зони і переважно росте дуб.

Степова зона – це найбільша за площею природна зона України і займає практично половину території України. Вона простягається від лісостепу до Чорного й Азовського моря. Тут є тепліше і є менше опадів і тут ліси не можуть рости. Більшу частину її розорано. Наслідком того є пилові бурі, які забирають родючу землю.

Природні зони – чим дальше на схід, тим холодніше і менше опадів

Лісова зона

тут росте в основному дуб і сосна

ґрунт - болото, а в деяких місцях пісок. Полісся має найбільші болота в Європі.

Тварини – вовк, рись, лось, дикий кабан, заєць, вивірка

Лісостепова зона

До них належать такі височини, як Волинь і Поділля, де в 1942 р. було організовано Українську Повстанську Армію

На Поділлі під землею є великі печери – одна з них на 170 км. довжини.

Звірі – ті самі, що в лісовій зоні, також деякі звірята, що живуть у степовій зоні, напр. лисиця.

Клімат - тут є тепліший, як у лісовій зоні і є менше опадів, особливо чим дальше на схід.

Ґрунт – в лісостеповій зоні на Лівобережжі є переважно чорнозем.

Степова зона – тепліша і має менше опадів, особливо чим далі на схід.

Ґрунти – каштанові і чорнозем.

Звірі – немає великих звірів (їм немає де ховатися), є переважно малі гризуни, напр. миші, колись було багато птахів, але тепер щораз менше.

Клімат України

Клімат України є помірковано континентальний.

Україна має чотири пори року: весна, літо, осінь, зима і різниця температури літа і зими є досить велика.

Захід України лежить ближче до Атлантичного океану, тому тут трохи тепліше і є більше опадів. Чим дальше на схід, тим більше клімат стає континентальний і є холоднішим зимою і гарячішим літом. Також чим більше на схід, тим менше опадів. Найбільше опадів є у Карпатах і Кримських горах, а найменше коло Чорного моря.

Південний беріг Криму має теплий клімат і зимою там немає морозу, тому що Кримські гори не допускають холодне повітря з півночі.

Води України

Ріки України пливуть переважно до Чорного і Азовського морів.

Дніпро – найбільша ріка України – перепливає через Київ і ділить Україну на Правобережну й Лівобережну. Правий беріг Дніпра гористий, а лівий низький і рівний; вливається до Чорного моря. Тут у Києві над Дніпром створилася Українська Держава і Київ був столицею князів. Над Дніпром створилася Січ, яка була початком Гетьманської держави.

Прип’ять/ Горинь/Інгулець – вливаються до Дніпра з правого боку.

Десна/ Ворскла – вливаються до Дніпра з лівого боку.

Дністер – друга ріка по величині – випливає з Карпат і вливається до Чорного моря, має багато допливів.

Збруч – вливається в Дністер з лівого боку.

Бог – тече майже рівнобіжно з Дністром, вливається до Чорного моря.

Тиса/Прут – випливають з Карпат і вливаються до Дунаю й Чорного моря.

Дінець (Сіверський) - пливе до Азовського моря.

Дніпро-Бузький канал – сполучає ріки Дніпро і Буг.

Чорне море

Чорне море знаходиться на півдні України і утворює південну границю України. З Чорного моря ми можемо плисти до Атлантичного океану, а звідси до всіх країн світу.

В Чорному морі вода є менше солона, ніж у інших морях, бо в Чорне море пливе багато рік, напр. Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро і вони приносять воду, яка не солона. Через малосольність у Чорному морі нема дуже багато видів риби, і риболовство - слабе.

На Чорному морі приплив і відплив слабі, тому що Чорне море зі всіх боків оточене землею, але воно здавна було знане, як небезпечне і бурхливе море. Під час бурі хвилі на Чорному морі доходять до 10 метрів.

На Чорному морі є один півострів, що називається Крим. Крим тепер є автономною республікою України (тимчасово окупований Росією). Це єдине місце на Україні де живе більше росіян, ніж українців.

Чорне море має довжину 980 км., ширину 530 км. (423,000 кв. к.м.); найбільша глибина 2 245м. Береги Чорного моря це низини і рослинна зона є степ. Тільки південний беріг Криму є гористий з дуже гарними краєвидами.

Чорне море мало велике значення в історії України. Ще в княжі часи князь Олег і потім князь Ігор ходили походом на Царгород (Грецію), а в козацькі часи козаки плили по Чорному морі в невеличких чайках.

Порти – Одеса, Миколаїв, Херсон; Севастополь – в Криму.

Азовське (Озівське) море

Азовське море є на східнім боці Криму. Це море є невелике (в 11 разів менше від Чорного моря) і є сполучене з Чорним морем Керченською протокою. Довжина його коло 450 км., ширина коло 150 км., а глибина до 15 метрів.

Вода в Азовському морі не дуже солона. Зате західна частина (називається Гниле море (Сиваш) і є відділене Арабатською косою) є дуже солоне, і через це там нічого не може жити. Хоч воно малосольне, риболовство дуже сильно розвинуте (порівняно з Чорним морем), а це завдяки мілкісті і теплоті Азовських вод.

Порти – Маріуполь, Бердянськ.

На узбережжі обох морів як і на материку України, туризм – дуже розвинутий.

Україна є дуже багата країна. Її багатство це чорнозем, ріки й моря і підземні багатства. Чорнозем у деяких місцях є глибокий на кілька метрів і земля в багатьох місцях Ураїни є дуже урожайна. Україну називали “breadbasket of Europe”. Тому сільське господарство в Україні є дуже важливе.

Україна має також великі підземні багатства і це дає можливість Україні розвивати промисловість. На її території зосереджено 5% мінералів світу. Це:

ü залізна руда (ore) - Криворізький басейн і Керченський басейн на Кримі

ü манганова руда - додають до сталі, щоб була міцніша - Нікополь

ü титанова руда - цей металь використовують при будуванні ракет, кораблів і літаків

ü вугілля – Україна має великі поклади кам’яного вугілля -Донецький басейн, Львівсько-Волинський басейн, Придніпровський басейн – на Правобережжі – буре вугілля

Україна має також нафту, газ, сіль (Закарпаття), будівельні матеріали (граніт, мармур), мінеральні джерела, а також золото й дорогоцінні камені

Промисловість

Для розвитку промисловості Україна має дуже добрі умови – величезні запаси природних багатств, паливо (fuel) таке як вугілля, добрий клімат і доступ до моря. Промисловість України займає перше місце в економіці України, а на другому місці стоїть сільське господарство.

Найбільше значення для промисловості України є великі поклади залізної руди, вугілля, манганової руди, поклади одні з найбільших у світі.

Найбільшим промисловим центром України є Донецький басейн (вугілля й інші природні багатства). Другим великим промисловим районом є Придніпровський – використовує водну енергію Дніпра, в Кривому розі є залізна руда, а в Нікополі манган.

Вугільна промисловість зосереджена в трьох місцях: Донецькому, Львівсько-Волинському і Придніпровському басейні. У вугільній промисловості є тепер багато проблем, хоч вугілля є Донбасі є високої якості. Вугілля знаходиться досить глибоко під землею (вугілля з України видобували й використовували росіяни на протязі 200 років), шахтне обладнання є старим, яке треба міняти і треба будувати нові сучасні шахти (mines).

Україна видобуває нафту й природний газ, але їх замало в Україні й треба імпортувати. Знайшли природний газ на Чорному морі, тільки треба мати капітал (гроші), щоб цей газ видобувати. В Україні є розвинута система нафтопроводів і газосховищ, які використовують для того, щоб транспортувати російський газ через Україну в Європу. Останніми роками збудували нафтопровід (Одеса-Броди), який мав би транспортувати нафту з Одеси до Європи.

Електрику в Україні видобувають в різні способи – теплові електростанції, гідроелектростанції (головним чином на Дніпрі) і атомні станції. 26 квітня 1986 року був вибух на атомній станції в Чорнобилі і це мало багато негативних наслідків для України – з деяких частин України людей мусіли вивезти, земля і вода забруднені і це буде тривати довгий час. Через різні хвороби, багато людей померло. Добре би використовувати сонце і вітер, бо вони не забруднюють природу.

Металургія (вироблення різних металів, головно сталі (steel) – це важлива промисловість України. Україна є одною з найбільших виробників металу на світі і експортує сталь до інших країн. Ця промисловість знаходиться в Донбасі і Придніпровському басейні.

Машинобудування – важлива ділянка промисловості в Україні. Будують великі машини для транспорту, напр. літаки, автобуси, автомашини для вугільної й сільської промисловості. Ця промисловість є найбільше розвинена на Донбасі, в Придніпровському басейні і в місті Харкові. Україна має найбільші в світі літаки для перевезення багажу. Україна є космічна держава. В Дніпропетровську (Січеславі) виробляють ракетоносії Зеніт і будують космічні апарати. Є в Україні і інші роди промисловості, напр. хімічна, вироби з дерева.

Промисловість України могла би бути набагато кращою, але для цього треба провести економічну реформу і мати нову технологію.

Сільське господарство

Україна має дуже багату землю, найкращу в Європі, і добрий клімат, так що має великі можливості розвинути сільське господарство, але сьогодні Україна має різні проблеми, бо не проведено реформи і техніка стара. В Україні ще дальше існують колгоспи, які запровадив в Україні Сталін. Тому, що селяни не хотіли йти до колгоспу більшовики запровадили в Україні штучний голод-геноцид, в якому померло не менше як 7 мільйонів людей.

В радянські часи використовували землю немудро і деякі землі України дуже забруднені.

Найбільше вирощують пшеницю, у лісостеповій і степовій зоні. Цукрові буряки вирощують у лісостеповій зоні, а соняшник, з якого роблять олію, в степовій зоні. Вирощують в Україні різні овочі, а між ними і виноград (у Кримі й на півдні України - на Одещені)

Україна має 24 області. Крим є автономною республікою (додаток 2).

2. Географія світових туристських потоків

Щоб здійснити подорож (навіть уявну) потрібно знати в яких країнах можні провести найцікавіші екскурсії, найбільше побачити цікавостей та найкраще відпочити.

Основна кількість прибуттів і вибуттів міжнародних туристів концентрується в небагатьох країнах, розташованих переважно на території Європи — в Австрії, Швейцарії, Фінляндії, Данії, у Німеччині, де щорічно подорожує майже кожен житель, і Північної Америки. Це створює певний дисбаланс між країнами з розвиненою економікою і країнами, що розвиваються.

Найбільшими експортерами туристичних послуг є Іспанія, Франція, Італія, США, імпортерами — Німеччина, Японія, Велика Британія. Країни, що мають активний баланс у сфері міжнародного туризму, переважно поставляють туристів (Німеччина, США), що пояснюється вищими рівнем і вартістю послуг на їхньому внутрішньому ринку, ніж в інших країнах. За обсягом витрат на міжнародний туризм до 2003 р. СІНА посідали перше місце у світі, а 2004 р. поступилися лідерством Німеччині (71 млрд дол.). Варто зазначити, що на ці показники помітно вплинув обмінний курс між євро та доларом США.

UNWTO поділяє країни на такі, що передусім є країнами — постачальниками туристів, і країни, які насамперед приймають їх.

За класифікацією UNWTO 2013 p., до десятки найуспішніших країн, що приймають туристів, входили Франція, Іспанія, США, Італія, Китай, Велика Британія, Гонконг (Китай), Мексика, Німеччина, Австрія; країни — постачальники туристів — Німеччина, США, Велика Британія, Японія, Франція, Італія, Нідерланди, Канада, Росія, Китай.

Досить важко побудувати єдину модель розподілу міжнародних туристичних потоків, тому що кожна країна має свої особливості. Світовим лідером за кількістю міжнародних туристських прибуттів надалі залишається Франція, 2014 р. її відвідало 78 млн туристів. Друге місце посідає Іспанія (54 млн прибуттів), далі йдуть США (46 млн прибуттів). Подолавши наслідки атипової пневмонії, Китай 2014 р. продемонстрував стрімке зростання кількості прибуттів (42 млн).

Серед постачальників туристів на міжнародні ринки надалі переважають розвинені країни Європи, Американського та Азійсько-Тихоокеанського регіонів.

У кожне місце призначення туристи прибувають, користуючись різними транспортними засобами. Приблизно половину міжнародних поїздок 2014 р. здійснено наземним автомобільним і залізничним транспортом , повітряним транспортом було перевезено туристів, а водним . Більша половина поїздок відбувається з метою відпочинку і розваг, а одна пята міжнародних прибуттів припадає на ділові поїздки.

Кожна країна має свій типовий перелік найбільш відвідуваних туристами місць; до нього входять, насамперед, сусідні країни, а також США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Іспанія, Італія. Подорожі на невеликі відстані, тобто в сусідні країни, є вагомою складовою туризму — на їхню частку припадає близько одна друга усіх міжнародних туристичних поїздок.

У 80-ті роки XX ст. почав зростати інтерес до подорожей на далекі відстані, ця тенденція зберігається дотепер, з'явився попит на нові екзотичні місця туристичного призначення, а туріндустрія спроможна задовольнити цей попит. Завдяки сучасним технологіям перельоти на далекі відстані стали більш доступними за ціною і займають менше часу.

Європа продовжує утримувати лідерство за кількістю прибуттів міжнародних туристів. Це пояснюється сусідством невеликих країн, що стимулює чисельні потоки туристів до короткотермінових подорожей із перетинанням кордонів; розвиненою туристичною інфраструктурою і високим рівнем транспортного обслуговування; наявністю природних і культурних визначних пам'яток світового значення; широким асортиментом турпродуктів — від відпочинку на пляжі до спортивного зимового відпочинку; наявністю висококваліфікованого персоналу та ін.

Останнім часом зростає зацікавленість туристів Азійсько-Тихоокенським регіоном. Популярність регіону зростає переважно за рахунок Японії (політична стабільність, нові авіамаршрути, жвава рекламна діяльність, розробка нових інклюзив-турів і сприятливий курс обміну валюти). Крім Японії, популярними місцями призначення в цьому регіоні Гонконг, Сінгапур, Таїланд, Австралія і Південна Корея. Економічний розвиток цих країн дав змогу збільшити обсяг внутрішньорегіонального пересування туристів, у той час як міжрегіональні поїздки з Європи й Американського регіону отримали додатково стимул у формі сприятливого обмінного курсу.

На Американський регіон припадає більше чверті прибуттів міжнародних туристів. У 2012 р. після чотирирічного спаду відновилася тенденція зростання туристичної активності цього регіону. У США і Канаді, які мають дуже великі площі, туризм має здебільшого внутрішній характер. Близько третини усіх міжнародних туристських потоків у цьому регіоні е обмінними — між США, Канадою та Мексикою. За даними UNWTO, туристський потік зі США в Мексику є найбільшим у світі (понад 20 млн прибуттів).

Африка як регіон туристичного призначення приймає приблизно одної двадцятої міжнародних туристів, причому основний потік припадає на країни, розташовані в північній частині континенту (Єгипет, Туніс, Марокко) та Південно-Африканську Республіку. Африка володіє багатим природним і культурним потенціалом, необхідним для подальшого розвитку міжнародного туризму.

У країнах Близького Сходу переважає внутрішньорегіональне пересування туристів. Туріндустрія в цьому регіоні перебуває в стадії застою (за винятком ОАЕ) через несприятливу нестабільну політичну ситуацію, воєнні конфлікти і тероризм. Природно, що за таких умов важко реалізувати туристичний потенціал цього регіону. Перспективи розвитку цього регіону, незважаючи на швидке зростання кількості прибуттів, залишаються невизначеними аж до досягнення політичної стабільності.

Частка Південної Азії у загальній кількості прибуттів міжнародних туристів є незначною, причому половина з них — туристи, що приїжджають до Індії. Експерти UNWTO рекомендують країнам Південної Азії звернути увагу на міжрегіональний туризм та зосередити маркетингові зусилля на освоєнні найпотужніших ринків виїзного туризму Європи, Північної Америки, а також Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Як туристична дестинація (територія, яка виконує туристичні функції) величезним потенціалом володіє Україна. Розташована у центрі Європи на перехресті транспортних шляхів, вона має сприятливі природно-кліматичні умови, мальовничі ландшафти, різноманітний рослинний і тваринний світ, цілющі мінеральні джерела, багату історико-культурну спадщину.

Виїзний туризм з України перевищує в'їзний. Існує кілька перспективних напрямів розвитку в'їзного туризму в Україну. На фоні традиційних бізнес-туризму і конгресного туризму варто виокремити екологічний туризм (наприклад, Карпати, Крим, Чорноморське та Азовське узбережжя).

3. Подорож до Австрії

Австрія — федеральна республіка, розділена на вісім федеральних земель: Бургенланд, Каринтію, Нижню Австрію, Верхню Австрію, Зальцбург, Штирію, Тіроль, Форальберг і місто Відень (на правах землі). Населення країни складає 8 млн. чол.

У Австрії сходяться дві кліматичні зони. Якщо на заході переважає волога погода, то на півдні і сході клімат континентальний.

Значну частину Австрії займають Альпи (додаток 3). Східні Альпи на території Австрії мають в основному широтне розміщення. Група альпійських льодовиків покрита льодовиками і вічними снігами. Тут розташована вища точка країни — вершина Гросглокнер. У цьому районі розкинувся один з найбільш відомих австрійських національних парків. У горах зустрічаються різні прояви карсту із сталактитовими і сталагмітовими печерами, крижаними напливами, підземними озерами і струмками.

Однією з особливостей австрійських Альп є їх пересіченість глибокими і широкими поперечними долинами. Найбільш освоєною туристами являється долина Дунаю. Одним з популярних видів туризму тут вважаються річкові круїзи.

Історія країни багато в чому пов'язана з королівською династією Габсбургів. З 1618 по 1648 р. тривала так звана Тридцятирічна війна — протистояння габсбургского католицького і антигабсбургского протестантського блоків. В результаті боротьби європейських країн за створення світової імперії Габсбурги відійшли на другий план, і політична гегемонія перейшла до Франції.

Позбавившись від турецького нашестя, Австрія в XVI — XVIII ст. стає однією з наймогутніших європейських держав. До австрійських земель приєдналися Чехія, Сілезія, Угорщина, частина польських, західноукраїнських, південнослов'янських, італійських і інших земель.

Географічне положення країни в центрі Європи, багаті природні ресурси, висококваліфікована робоча сила сприяють стійкому економічному стану Австрії.

Відома дорожнеча життя в країні може служити деяким бар'єром для масового туризму.

Туристів в Австрії притягають екскурсійні програми по столиці Відню, а також містам Зальцбургу, Грацю, гірськолижні тури, програми оздоровлення на лікувальних курортах. Австрія — країна музики. Це батьківщина відомих композиторів — Моцарта, Шуберта, «короля вальсу» Штрауса.

Австрія вважається одним з найпопулярніших в Україні напрямів виїзного гірськолижного туризму. Найбільш популярні в українських гірськолижників курорти трьох австрійських земель: Тіроля, Зальцбургеленда і Каринтії.

Регіон Тіроля, розташований між гірськими масивами Арльберг і Китцбюель, вважається найбільш відомим гірськолижним курортом. Найбільш відомим місцем відпочинку тут є Майерхофен, розташований в 60 км від Інсбрука, столиці Тіроля і місця проведення двох олімпіад, — 1964 і 1976 рр.

Інсбрук бувший імператорський палац

Фото XX ст

Китцбюель (50 км від Інсбрука) відомий серед гірськолижників вже більше 80 років і належить до найбільш елітних курортів Австрії. Саме тут в січні традиційно проходить етап Кубку світу по гірських лижах.(додаток 3, фото1- 4). А влітку важливою подією в спортивному житті міста вважається престижний міжнародний турнір, що проводиться щорічно, по великому тенісу.

Популярним місцем гірськолижного спорту є земля Зальцбургленд. Тут розташовані відомі гірськолижні курорти Цельам-Зее і Капрун.

Зальцбург. Картина художника Ф Лаоса XIX ст.

Найпівденніша область Австрії — Каринтия. Каринтия вважається прекрасним гірничо — озерним регіоном для літнього і зимового відпочинку. Одно з найпопулярніших місць відпочинку розташоване на озері Вертерзее. Довжина озера досягає 16 км, ширина — 1600 м, максимальна глибина — 84,6 м Температура води влітку досягає 27°С, що дуже підходить для купання дітей. Вода в озері — чистісінька, питна.

На берегах Вертерзее розташовано декілька городків, кожен з яких може стати місцем літнього сімейного відпочинку : Фельден, Перчах, Марія Верт, Шифлинг, Крумпендорф та ін.

Столицею Каринтії є місто Клагенфурт, розташоване у безпосередній близькості від Словенії і Італії.

Привабливою стороною відпочинку в Каринтії є можливість поєднання гірськолижного спорту і бальнеологічних процедур. Всього в Каринтії розташовано близько 20 гірськолижних курортів, кращими з яких вважаються Бад Кляйнкирхайн і Лаванталь.

Важливим об'єктом міжнародного туризму є столиця країни — Відень, розташований на берегах Дунаю. Вона була впродовж декількох століть столицею однієї з найбільших держав в Європі, Відень зберіг в собі імперський дух, залишаючись при цьому демократичним і відкритим містом.

Так приймали бальнеологічні процедури на курорті Баден в передгір'ях Віденського лісу на початку минулого століття

Відень — космополітичне місто, де минуле тісно переплітається з сучасністю. Про минуле нагадує центральна частина міста в межах Рингштрассе (Бульварного кільця), де розташована більшість найбільш відомих історичних пам'яток — собор св. Стефана, споруджений в XIV — XV ст. у готичному стилі, Віденська опера, резиденція австрійського канцлера, численні музеї і міський парк. На протилежній від старого міста стороні Дунай — каналу видно контури сучасного ділового центру. Тут розташована штаб-квартира OPEC (Організації країн — експортерів нафти), офіси великих банків.

Собор св. Стефана в центрі Відня

Центральна частина міста — місце для пішохідних прогулянок. Тут разом з численними архітектурними пам'ятниками розташувалися численні бари і ресторани. Любителям шопінгу можна порекомендувати відвідати вулицю Марія-Хильфер-штрассе, де розміщені численні магазини. Жителі Відня дуже привітні. Вони з готовністю показують дорогу і завжди готові прийти на допомогу туристові. Сучасний Відень — космополітичне місто, в якому живуть і працюють представники різних національностей.

Одна з відомих архітектурних споруд Відня — палац Бельведер — колишня літня резиденція принца Євгенія Савойського. Архітектурний ансамбль Бельведер складається з двох замків. Його прототипом є Версаль. Бельведер вважається одним з найкрасивіших зразків бароко у світі.

До відвідуваних місць Відня можна віднести також міський парк «Пратер», Віденський будинок мистецтва, численні музеї і місця, пов'язані з життям і діяльністю великих композиторів Гайдна, Моцарта, Бетховена, Брамса, Штрауса.

Для прогулянок туристам можна порекомендувати Віденський ліс.

Пам'ятник Штраусу в Вені

У місті багато незвичайних архітектурних пам'ятників. Так, на вулиці Грабен височіє похмурий колос з сірого каменю — барочна Чумна колона. Вона споруджена в 1682 р. на знак позбавлення міста від епідемії чуми, що понесла більше 100 тис. чол.

Туристам, що не мають досить часу на огляд пам'яток, можна порекомендувати зробити автобусну екскурсію по місту, яка впродовж одного, — двох годин дозволить ознайомитися з найважливішими пам'ятками Відня. Екскурсійні автобуси вирушають кожну годину, а у вихідні — щопівгодини. У старій частині міста потрапляєш як би в минулі віки. Тут поблизу найбільш відомих пам'яток є стоянки фіакрів — віденських візників.

Відень можна назвати музичною столицею світу. Віденська опера є символом музичного Відня. У лютому тут проходить знаменитий Віденський бал. Зал для глядачів і сцена перетворюються на величезний танцювальний майданчик.

Відень вважається одним з найдорожчих міст Європи. Особливо високі ціни на проживання в центрі міста. Розміщення в першокласних готелях обходиться дорого. Так, за номер в «Ana grand hotel Wien», розташованому в самому центрі, потрібно заплатити від 150 до 300 євро на добу.

Відень — місто кабачків і кав'ярень. Питущі заклади у Відні мають особливу назву «хойригер». Більшість віденських хойригеров знаходяться на околицях міста. Відень розташований на берегах Дунаю. Тому одним із способів розваги туристів є організація річкових круїзів. Так, у Відні починаються різні круїзні маршрути: Відень — Братислава, Відень — Будапешт, Відень — Пассау.

Озеро Хальштат

Популярно у туристів відвідування також виниклого на місці колишніх соляних копій міста Зальцбурга. Популярність Зальцбурга пов'язана передусім з ім'ям Моцарта. Під час екскурсії по місту туристи можуть відвідати будинок, де народився Моцарт, і інші пам'ятки міста.

4. Подорож до Канади

Це країна світу з відносно невеликим за чисельністю населенням в 30 млн чол. Окрім величезних просторів (додаток 5) Канаду відрізняє багатство мінерально-сировинної бази, значний гідроенергетичний потенціал, лісові ресурси. Канада відома і як один з найбільших у світі виробників і експортерів сільськогосподарської продукції, в першу чергу пшениці. По своїй історії і місцю в міжнародному розподілі праці Канада багатьом нагадує Австралію. Обидві країни, що мають величезні території і порівняно невелику чисельність населення, відносяться до категорії розвинених і благополучних країн світу. У минулому це англійські колонії, що виділяються як великі виробники сільськогосподарської і мінерально-сировинної продукції. Але Канада і Австралія — це в той же час не сировинні придатки, а країни, що мають багатогалузеву економіку. Якщо в Австралії значну частину території займає пустеля, то в Канаді — це північні арктичні території. Практично уся економічна активність в Канаді зосереджена в прикордонних з США районах. З США і Мексикою Канада утворює своєрідний американський «спільний ринок», що дістав назву НАФТА.

Туристів притягає в Канаду виняткова по красі природа. У країні величезне число національних парків і заповідників: Елк-Айленд (додаток 6, фото 1-4 лосиний острів), Вуд-Баффало — заповідник з найбільшим стадом бізонів (додаток 7 фото 1-4), Джаспер — парк з льодовиками, озерами, гарячими джерелами. (додаток 8, фото 1-4).

Ванкувер

Тільки великих національних парків налічується 29 і більше 20 національних історичних парків. Національний парк Банфф, розташований в районі однієї з найкрасивіших гірських вершин, був першим в парковій системі, заснованій в 1885 р. Зараз в неї входять національні парки Джаспер, Кутеней, Йохо і Ревелсток, декілька місцевих парків і заповідник, що простягнувся уздовж хребта живописних Скелястих гір (провінція Британська Колумбія і Альберта). У ці парки можна потрапити поїздом (Канадська і Тихоокеанська залізниці), на машині (Трансканадське шосе), а також скориставшись послугами місцевої авіакомпанії.

Канада має найбільше узбережжя у світі — 244 тис. км, включаючи острови. На кордоні США і Канади розташовані Великі Американські озера — найбільший по площі резервуар прісної води у світі.

Кожен район Канади чудовий по-своєму. Так, айсбергам біля берегів Ньюфаундленду, одній зі східних провінцій Канади, більше 10 тис. років. Ці плаваючі крижані брили незвичайно красиві, величні, привабливі. Місцева туристична індустрія зробила айсберги головною пам'яткою цих місць.

Онтаріо — найбільша за чисельністю населення провінція країни. Тут розташовується один з самих густонаселених і економічно розвинених районів країни. У провінції розташовано декілька десятків національних заповідників, необжиті північні території, велику кількість чистісіньких озер. Тут знаходиться столиця країни Оттава, а також найбільше місто країни Торонто. У Оттаві знаходяться Національна галерея, Канадський музей природи, а в Торонто розташований Королівський музей з відомою колекцією китайського мистецтва. Торонто вважається одним з самих багатонаціональних міст світу, його жителі говорять майже на 100 мовах. Численних туристів притягає Ніагарський водоспад, що знаходиться на кордоні з США.

Франкомовна провінція Квебек — найбільша по площі адміністративно-територіальна одиниця Канади.

Квібек

Квебек відрізняє різноманіття ландшафтів. Тут є гірничо-озерний край, прекрасні ліси, живописні прибережні райони. У провінції розташовані старі міста Канади — Квебек і Монреаль. У Квебек-Сити зберігся цілий район середньовічної забудови — Латинський квартал, що входить в Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Монреаль

Монреаль — це місто хмарочосів, швидкісних магістралей, великий міжнародний транспортний вузол, морські і повітряні ворота країни. Але це і важливий історичний і культурний центр. У місті багато архітектурних пам'ятників, що датуються в основному серединою і кінцем XIX століття : Колона адмірала Нельсона, церква Нотр-пані, площа Дезарм (Королівська площа, перша площа міста) та ін.

Одна з найкрасивіших провінцій Канади — Нова Шотландія, оточена океаном. Провінція відома широкими пляжами і численними рибальськими селищами, національними заповідниками, індіанськими резерваціями. Тут розташований великий яхтовий центр Ярмут, парк французьких колоністів Порт-Руаяль у Аннаполісі. Як у туристів, так і у місцевих жителів користується популярністю морська риболовля.

Ніагарський водоспад

Провінція Манитоба цікава різноманітною природою. Прерії і змішані ліси, численні озера і річки, полярна тундра на півночі — усе це формує неповторний вигляд цих місць.

Столиця провінції — місто Вінніпег. Назва міста походить від назви однойменного озера, розташованого на північ від міста, і в перекладі з мови індійців Кри означає «брудна вода». У місті багато музеїв. Місто відоме своїм культурним життям. Тут ставляться театральні постановки самого високого рівня. Користується популярністю Королівський балет Вінніпега.

У Манитобі багато і інших цікавих місць. Тут знаходиться так звана «розвилка» — історичне місце, де колись зустрічалися індіанські вожді. Форт Герри — один з найважливіших пунктів торгівлі хутровиною. Місто Черчилл називають «столицею білих ведмедів». У провінції знаходиться найпівденніша у світі популяція цих звірів.

Провінція Саскачеван — степовий і озерний край з континентальним кліматом. Провінція вважається житницею Канади. Тут вирощується велика частина канадського зерна. У провінції є численні річки, озера і болота. У Саскачевані проживають нащадки переселенців з Німеччини, Скандинавії, Східної Європи. Тому в зовнішньому вигляді міст є видимим національний вплив саме цих етносів. З Реджайни, столиці Саскачевана, організовуються туристичні походи до живописного озера Атабаска.

Альберта — найбільша нафтовидобувна провінція Канади. Тут розташована «нафтова» столиця країни місто Калгарі. Крім того — це край прекрасних ландшафтів. Суворі Скелясті гори на заході і прерії на сході створюють прекрасні умови для розвитку туризму. Столицею провінції є місто Едмонтон, відоме як один з великих промислово-торгових центрів Північної Америки.

Британська Колумбія — найзахідніша і гористіша провінція Канади. Як і для більшості провінцій Канади, для Британської Колумбії характерне різноманіття ландшафтів. Це країна гір, озер, численних річок і зелених долин.

Столицею провінції є найкрасивіше місто Ванкувер, велике портове місто Північної Америки. Центральна частина Ванкувера розташована біля підніжжя величних гірських піків на березі морської бухти. У туристів популярний парк Стенлі — 400 гектарів, займаних кедровими лісами.

Юкон — район легендарної «золотої лихоманки» початку XX століття. Землі Юкона з практично незайманою дикою природою розкинулися на площі 500 тис. км² на північ від Британської Колумбії, між Аляскою і північно-західними територіями Канади. Велику частину території Юкона займають Кордільєри, а на самій півночі, на узбережжі Арктики, тягнеться тундра.

У Канаді подорожі на дику природу складають біля однієї чверті загального об'єму внутрішнього туризму. За рахунок податків від природних подорожей уряд цієї країни отримує 1,7 млрд дол. Це більш ніж в п'ять разів перевищує ті засоби (300 млн дол.), які щорічно вкладаються в програми по охороні дикої природи. Таким чином, екотуризм може стати серйозною фінансовою підтримкою для проведення природоохоронних заходів.

5. Подорож до Кенії

Одна з найколоритніших країн Африки, Кенія володіє цілою поряд безперечних переваг - унікальна зона розломів додає ландшафту країни особливу різноманітність, незвичайне поєднання екваторіального клімату і висотної поясної - досить приємні кліматичні умови, а багатющий тваринний світ і протяжне океанічне побережжя роблять країну одним з кращих туристичних об'єктів континенту (додаток 9).

Кенія – одна з найпрекрасніших і природніших спокус в світі.

Вид на Найробі

Це мережа національних і морських парків, багатих флорою і фауною. Це перлові білі піщані береги, це коралові рифи, це археологічні пам'ятники. Це – легкий бриз, що похитує зелених верхівок пальм. Це іскристі коктейлі і розкішна міжнародна кухня. Це маса дичини. І нарешті – це п'ятизіркові готелі і мисливські будиночки. Кенію дуже люблять м'ясні блюда. Одне з відомих кенійських блюд – «Ньяма чома», що в перекладі означає буквально "смажене м'ясо". Не забудьте і про «угали» – основний продукт харчування Кенії – це жорстка вівсянка з кукурудзяної муки.

М'ясо дичини стає все більш популярним в Кенії. Поласувати м'ясом дичини можна , мабуть, найвідомішому ресторані Кенії, який називається «Carnivore», в перекладі – «хижак». Любителі вегетаріанської кухні теж не залишаться голодними – до їх послуг кращі ресторани індійської кухні.

Величезний вибір ресторанів є в столиці Кенії, Найробі. Тут ви знайдете кухні майже зі всього світу – від корейського барбекю і французької «Nouvelle Cuisine», від ефіопського «инджера» до традиційної недільної печені, від гамбургерів до щонайгостріших азіатських блюд і закусок. Тут кожен знайде собі кухню на смак або відриє для себе щось абсолютно нове, і в цьому сенсі Кенія, дійсно, – ідеальний варіант.

Найбільш привілейовані місця паломництва туристів в Кенії – невинні пляжі, національні парки і заповідники, музеї, історичні пам'ятники і навіть так звані «зміїні парки».

Сафарі дикої природи

Кенія – земля нескінченної різноманітності дикої природи. Кожен вересень що приходять на поля заповідника «Маасай Мара» дощі приносять з собою на рівнини гуркіт копит, що наближаються, – це півтора мільйони диких тварин мігрують на північ від Серенгеті.

Кенія довго була відома як місце існування африканської «великої п'ятірки» – Лева, Носорога, Леопарда, Слона і Буйвола.(додаток 10, фото 1-10) Кенія – краще місце на континенті, щоб побачити цих прекрасних тварин в їх природному місці існування. Кенія пропонує туристам 59 національних парків, заповідників і приватних заповідників, кожен з яких таїть для мандрівника безліч надзвичайних, захоплюючих відкриттів.

Пляжне Сафарі

Східна межа Кенії – блакитна смуга океану, захищеного рифами. Берегова лінія Кенії – ніжна тропічна ідилія м'яких білих пісків, блакитної води і бездонного неба. Темп життя на побережжі неспішний і ставний, або навіть розслаблений. Недалеко від пляжу – ліси, багаті рідкісними птахами і стадами слонів, дикими річковими затонами і запасами дичини.

Спортивне Сафарі

Кенія – більш ніж спортивна нація.

Для всіх спортсменів назва наший країни давно стало синонімом спортивної переваги і успіху. Можна пригадати багатократні перемоги на Олімпійських іграх і інших міжнародних спортивних змаганнях, де кенійські спортсмени переконливо завойовували золото, срібло і бронзу.

У Кенії налічується 38 полів для гольфу. Існують і чисто кенійські спортивні заходи – наприклад, «Safari Sevens Rugby», бої биків, кінні скачки, тенісні турніри, міжнародні парусні регати і саме видовище в світі мото-сафари по пересіченій місцевості.

Індивідуальне Сафарі

У Кенії знайдеться розвага для кожного. Незалежно від того наскільки незвичайні або специфічні побажання можуть бути у гостя Кенії, в наший країні завжди знайдеться відповідна пригода – будь то спостереження за птахами, історичні дослідження, або, наприклад, купання з дельфінами. У Кенії всьому є місце.

Загальна інформація про туристичні характеристики країни

Якщо в світі існує країна з ідеальним кліматом, то, звичайно, це Кенія з її прохолодними ранками і теплими, але не жаркими днями. Хоча в прибережних районах іноді буває волого і жарко, у внутрішніх районах повітря сухе, і навіть опівдні температура залишається комфортною. Із-за близькості до екватора схід сонця незмінно трапляється між 6:00 і 6:30 ранку, тоді як захід наступає рівно на 12 годин пізніше. Втім, вранці або увечері погода може бути трохи прохолодною, тому не забудьте узяти з собою, наприклад, светр. Всього у році 2 дощових сезону – зазвичай з середини квітня до кінця травня і з листопада до середини грудня. Але навіть в сезон дощів погода часто стоїть просто чудова.

Валюта Кенійський шилінг (Ksh)

Авіакомпанії Авіакомпанії, що виконують регулярні рейси:

British Airways, Royal Dutch Airlines (KLM), Swiss International Airlines (Swissair), United Arab Emirates Airlines

Кенійська продукція така ж індивідуальна і різноманітна, як і сама Кенія. Тут Ви знайдете вироби традиційних промислів, чудове плетіння, дивовижне різьблення по дереву і кістці, фантастичні тканини і ювелірні прикраси, і музичні інструменти. Не соромтеся торгуватися - це загальноприйнята практика.

В Кенії не обов'язково давати на чай. Ви можете залишати чайові гідам, офіціантам, водіям і готельному персоналу на свій розсуд.

Ви можете тимчасово ввозити в країну без дозволу особисті речі – такі як біноклі, камери і плівки – але оформлення митних документів потрібне для відео устаткування, музичної апаратури, радіо- і кіно-техніка, а також слайд-проектори на термін вашого перебування. Можна ввозити домашніх тварин з ветеринарною довідкою про стан здоров'я і із спеціальним дозволом від Митного комісара. Проте домашнім тваринам заборонено з'являтися в національних парках і заповідниках.

Прекрасні піщані пляжі побережжя Індійського океану відвіку привертали сюди безліч туристів, особливо любителів підводного плавання. Найбільш знаменитими вважаються пляжі в районі містечка Ламу, а також в районах Малінді, Ватаму, Геді і Момбаса.

У Кенії більше 40 національних парків і заповідників, що займають близько 7,5 % території країни, де нескінченна різноманітність африканської флори і фауни представлена в їх природному середовищі.

Національний Парк Амбоселі розташований біля підніжжя Кіліманджаро, найвищої вершини Африки. Амбоселі створений для охорони представників прекрасної п'ятірки тварин Африки - леопарда, буйвола, носорога, слона і лева. Це саме те місце, де кожен може отримати найбільш класичне уявлення про Африку.

Національний Парк Масаї Мара лежить на захід від Найробі, його західна частина граничить з Серенгеті - Національним Парком Танзанії. Тут, в савані і хащах акації уздовж річки Мара, мешкає популяція чорних левів і інші хижі тварини. З липня по вересень тут можна стати свідком пересування величезних мас копитних, коли мільйони антилоп-гну, зебр і інших тварин рухаються з півдня, з просторів Серенгеті. На півдорозі від Найробі до Момбасе розкинувся один з найбільших в світі національних парків - Тсаво (Цаво), межі якого символічно позначені потоками застиглої лави. Його найцікавішими місцями є каньйон Нгуліа, джерела Мзіма і річка Тсаво, на берегах якої знайшли собі притулок величезні зграї птахів, стада антилоп, буйволів і інших тварин. Відвідини парку дозволяють побачити відразу майже всі найбільш значущі об'єкти тваринного світу Східної Африки. Морський національний заповідник - декілька ділянок парку розташовано по всьому побережжю Індійського океану. Парк привертає можливістю не тільки провести час на пляжі, але і зробити підводне сафарі в царство коралових рифів в прибережних водах. У заповіднику збереглися дивовижні мангрові ліси, що регулярно заливаються океанськими водами під час приливу.

Національний парк "Гора Кенія і Абердер" - сніжна вершина Кенії привертає багато альпіністів і любителів підкорення гірських вершин. Нижче за альпійські луги, в сухих розріджених лісах, можна зустріти слонів, чорних носорогів, капских буйволів і антилоп. Тут же розташовані знаменитий клуб "Сафарі" і комфортабельні готельні номери, встановлені на палях або верхівках дерев.

Ріфт Веллі - на відстані однієї години їзди від Найробі розташовано оз. Найваша,(додаток 10, фото 11) над яким підноситься гора Лонгонот. У районі озера мешкає більш ніж 340 видів птахів. Після недовгої подорожі на катері Ви можете опинитися на острові Кресент, в самому центрі дикого тваринного світу. Прекрасна дорога проходить уздовж озера Елментайта у напрямі іншого озера - Накуру, знаменитого зграями прекрасних фламінго. Біля озера розташований найстаріший розплідник носорогів в Кенії. У цьому ж районі розташовані озера Туркана і Богорія, які називають найкрасивішим местомом в Африці. Тут знаходяться гарячі джерела і гейзери, що нагадують про вулканічне походження Ріфт Веллі.

Столиця Кенії - найбільше місто Східної Африки, тут проживає більше 3 мільйонів чоловік. Згідно поширеній думці, близько 2 мільйонів з них – robbers ("грабіжники"), що живуть за рахунок обкрадання решти жителів, а також інтуристів.

По щастю, реальне число грабіжників значно менше передбачуваного числа. Проте, багато людей розповідають про цих бандитів – слід бути обережним! Правда, говорять що зараз (2015) їх стало значно менше.

Центр міста забудований бетонно-скляними офісними хмарочосами – справжній африканський Нью-Йорк, особливо вражає після крихітних куренів-хатин на півночі країни. Є безліч храмів і церков всіх релігій. Величезний і шикарний храм індуїста, а також храм кришнаїтів і мечеті не проявили для нас своїх корисних властивостей, а сикхи годують тільки по вихідним. Реальніше зачарувати своїм явищем яку-небудь невелику християнську церкву, яких тут навалом, і поставити намет у дворі її.

Найробі - англійський форт, на місці якого виросло місто, сучасний діловий центр міста і Будівля Парламенту, Залізничний музей і Національний музей, де представлені експонати, присвячені знахідкам останків доісторичної людини, різним племінним релігіям і розділ багатющої флори і фауни Кенії, а також "Зміїний Парк", де подаються блюда національної кухні.

Момбаса - місто на острові, для охочих побувати на екваторі і зануритися в теплі води Індійського океану. Тут можна відчути атмосферу середньовічного східного міста, де химерним чином поєднались арабські, персидські і місцеві африканські традиції з європейським відтінком.

Малінді - стародавнє арабське місто з дорогими готелями, збудованими прямо на пляжі, фешенебельними ресторанами, нічними клубами, агенствами по організації підводного сафарі серед коралових рифів або традиційного сафарі в саванах. Ламу і Паті - найстародавніші міста в Пріекваторіальной Африці, знаходяться на сході країни, на побережжі Індійського океану. У них збереглася екзотика середньовічного суахилийского міста, і до цих пір немає автомобілів - такі вузькі вулиці.

Клімат

Різноманітний, як і її ландшафти. У районі прибережної смуги волого, у внутрішніх районах, а також на північних рівнинах жарко і сухо, в області гірських районів свіжо і прохолодно. Не дивлячись на те, що Кенія розташована на екваторі, вершини Mt. Kenya постійно покриті снігом. Середня температура прибережних районів близько 27, в столиці Найробі 20, в районі сухих рівнин - від 21 до 27 градусів Цельсія. Сезони розрізняються між собою тривалістю опадів, а не температурними змінами; у більшості регіонів країни два сезони дощів, великий з квітня по червень, і малий з жовтня по грудень. Кількість опадів в рік від 12,7 в сухих регіонах північних рівнин до 101,6 в прибережних і гірських районах і 177,8 см в районі озера Вікторія.

Господарство Кенії

Кенія - аграрна країна, але її економіка відрізняється від економіки багатьох інших країн Африки. У Кенії вирощуються не одна, а кілька експортних культур, вона має сучасну індустрію туризму і розвинуту обробну промисловість. У колоніальний період обробна промисловість, торгівля і товарне сільське господарство знаходилися в руках європейців і азіатів. Уряд незалежної Кенії сприяв посиленню ролі африканців у всіх цих сферах.

Транспорт

Залізні й автомобільні дороги зосереджені в основному на півдні країни. Основна залізнична магістраль йде від Момбаси, глибоководного порту на узбережжі Індійського океану, через Найробі в Уганду. Є також кілька бічних ліній, загальна довжина залізниць становить приблизно 3 тис. км. Головні міста з'єднані мережею доріг, проїжджих у будь-який час року, загальною довжиною 70 тис. км (10% - з твердим покриттям). Шосейна дорога з'єднує Найробі зі столицею Ефіопії Аддіс-Абебою. Аеропорти міжнародного значення знаходяться в околицях Найробі і Момбаси. У 1996 національна авіакомпанія "Кенія еруейз" була приватизована і включена до складу авіакомпанії КЛМ з метою розширення мережі повітряних сполучень.

Сільське господарство

Кенія - переважно аграрна країна, приблизно 80% працездатного населення зайняті в сільському господарстві. Основні ареали землеробства зосереджені на нагір'ях в центральній і західній частині країни, а також на прибережних рівнинах на південному сході. Площа зрошуваних земель у країні досить обмежена, і обсяг сільськогосподарського виробництва сильно залежить від погодних умов. Значна частина території Кенії або взагалі непридатна для ведення сільського господарства, або там можливе тільки кочове скотарство. Більше половини сільськогосподарської продукції йде на внутрішнє споживання. Приблизно однаковий обсяг товарної продукції виробляється на 3,2 тис. великих ферм і в 1,2 млн. дрібних селянських господарств (середньою площею приблизно 1,5 га). Після проголошення незалежності багато великих господарств, що раніше належали європейцям, були розділені на невеликі земельні ділянки і розподілені серед африканців.

Для внутрішнього споживання вирощуються зернові, маніок, батат, картопля, просо, сорго, банани. Основні товарні культури - чай, кава, цукрова тростина, пшениця, кукурудза, сизаль, піретрум (для виробництва інсектицидів) і бавовна. Вирощені чай, кава і піретрум майже повністю йдуть на експорт, доходи від їх реалізації нестабільні, оскільки залежать від цін на світовому ринку, що зазнають сильних коливань. Наприклад, у період 1977-1991 років світові ціни на каву впали на 78% і на чай - на 20%. За той же період врожаї багатьох сільськогосподарських культур знизилися. Причинами були посуха 1984-1985, погана організація виробництва і нестача капіталовкладень. Збір кави, пшениці, проса і бобових зменшився на 20-50%, а зернових, коренеплодів і маніоку трохи збільшився. Майже вдвічі підвищилися врожайність і збір чаю та бананів.

У 1996 р., випередивши Індію і Шрі-Ланку, Кенія стала провідним світовим виробником. У тому ж році на частку Кенії припадала 1/10 частина світового виробництва сизалю. У 1980-х роках на 20% (у розрахунку на душу населення) знизився збір зернових культур, що становлять основу харчового раціону кенійців. За підрахунками експертів Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, калорійність їжі за останні 45 років знизилася на 5%, і лише 6-8 країн Африки за цим показником поступаються Кенії. Виробництво і продаж експортних культур контролюється державними організаціями, які відають виробництвом чаю і кави. У країні також вирощуються рис, ячмінь, кокосова пальма, ананас, кешью, томати, бобові і квіти. У Кенії розводять багато молочної худоби, овець, кіз, свиней, домашньої птиці і невелику кількість верблюдів. Кочовим скотарством займаються переважно народи ренділле, боран, самбуру, габбра, сомалі і масаї. Рибальство в основному розвинуте на озерах, особливо на оз. Вікторія, а також в Індійському океані.

Майже весь улов споживається на внутрішньому ринку.

Гірничодобувна промисловість

Гірничодобувна промисловість відіграє незначну роль в економіці країни. Ведеться видобуток соди (у районі оз. Магаді), флюориту, кухонної солі, золота і рубінів.

Обробна промисловість.

З ініціативи численної і заможної європейської громади в Кенії наприкінці 1940-1950-х років почався розвиток обробної промисловості - раніше, ніж у Танзанії й Уганді. Найбільше розвинуті харчова, текстильна, поліграфічна, швейна, автоскладальна, нафтопереробна, хімічна промисловість, машинобудування, виробництво спиртних напоїв, запасних частин для автомобілів, цементу, паперу і металовиробів. Головні промислові центри - Найробі і Момбаса. Великі промислові підприємства розміщені в різних районах країни, наприклад, паперова фабрика у Вебуе і нафтопереробний завод у Момбасі, що працює на імпортній нафті.

Висновок

Природа – невичерпне джерело для людини. Починаючи від матеріальних багатств, які вона дає, закінчуючи такими ресурсами, як рекреаційні.

Слід сказати, що використання рекреаційних ресурсів – це не просто можливість оздоровити людину, але й хороша нагода внести до економіки суттєвий вклад. Так, Іспанія, Італія та інші країни, де широко розвинений туризм, отримують біля 30% валового національного продукту саме з галузі туризму.

Під час подорожей і походів як по своїх країнах, так і в інших країнах туристи знайомляться з країною, її людьми, їх життям і національною культурою. Вони розширюють і поглиблюють свої знання в області ботаніки, зоології, географії, геології, метеорології і астрономії, сільського і лісного господарства, історії і культури. Правильно організована подорож або похід вносить важливий внесок в розвиток загальноосвітньої підготовки. Завдяки постійному переміщенню по місцевості, вмінню користуватися картою і компасом, активній участі в різного роду іграх на місцевості і туристичних змаганнях розширюють кругозір кожного учасника змагань.

Туризм надає велику допомогу у вивченні історії і формування світогляду, веде до поваги і активного захисту природних багатств. Успіх виховного значення від подорожі залежить від того, наскільки глибоко було переживання і настільки велика ступінь складності в даному туристичному поході.

У виконаній роботі мною поглиблені знання про нашу чудову країну – Україну, здійснено подорожі по чудових країнах світу: Австрії, Канаді та Кенії. Це країни з такою різною історією, культурою та географією. Подорожуючи по них, набуваєш знання про їх своєрідність. Недарма щороку мільйони туристів зі всього світу їх відвідують.